Вперше українці всиновили більше дітей, ніж іноземці

Україна вперше відзначає День усиновлення. Річниця святкування символічно збігається із Днем християнського свята Віри, Надії та Любові. Кількість усиновлених дітей щороку зростає, тільки цьогоріч їх понад дві тисячі. Катюша уже добре знає свої обов'язки - поїсти, поспати та погратися. Ця малеча, на перший погляд, нічим не відрізняється од інших дітей. У 7 місяців почали прорізатися зубки, у 9-ть - вони вчилися ходити. Та сказати перше слово довелося чужій жінці. Після того, як від неї відмовилася мама, дівчинка вже місяць живе у прийомній сім'ї термінового влаштування. Соціальні служби не покладають надії повернути її рідним. І поки малюк не набув статусу "позбавленого батьківського виховання", Катрусю виховує нова "мама" - Наталія. Ця прийомна сім'я термінового влаштування - унікальна. Так зване "ноу-хау" із Броварів, засноване на досвіді європейських країн. Майже півтора року шукали родину, яка б погодилася працювати тимчасовими батьками. Знайшли. Тепер усі діти, чиї батьки ще офіційно не визнані недієздатними в суді, мають шанс не потрапляти до інтернату. Улаштування дітей-сиріт у прийомні сім'ї - пріоритет державної політики. За 4 роки, відколи почали проводити реформу системи опіки, дітей усиновлюють удвічі активніше. Тільки за 8 місяців 2009-го року всиновили вже 2545 дітей. І вперше за останні роки, українців серед новоспечених батьків - удвічі більше, ніж іноземців. "Ми відкрили всю систему і на сьогодні служби у справах дітей працюють по всій Україні, яких не було ще 4 роки тому. Щоб всиновити дитину потрібно 2-3 місяці", - повідомила заступник міністра у справах сім`ї, молоді та спорту Тетяна Кондратюк. Найбільша проблема з дітьми, яких усиновлюють іноземці. У Міністерстві сім`ї, молоді та спорту постійно намагаються вдосконалити систему захисту сиріт за кордоном. Та зробити це без Гаазької конвенції поки що важко. Вона виносилася на розгляд Верховної ради чотири рази, але й досі не прийнята, як й ще багато інших потрібних країні законів.

Які думки виникають у вас, коли ви бачите або чуєте щось про сироту? Можливо, з’являються сльози на очах і виникають почуття жалості? Або навпаки - байдужості, презирства і недовіри? Кожен має право на своє ставлення до дітей-сиріт, але працівники і волонтери нашого фонду мають велике бажання стати друзями для цих дітей і вплинути на їхні долі, тому що:

«Діти, яких не люблять, стають дорослими,
які не можуть любити»
(П. Бак)

ВГБФ «Струмок»
Тел. 044 246 63 65

© 2018 ВГБФ Струмок. Все права защищены.
Joomla! — свободное программное обеспечение, распространяемое по лицензии GNU/GPL.

Panel 4

Які думки виникають у вас, коли ви бачите або чуєте щось про сироту? Можливо, з’являються сльози на очах і виникають почуття жалості? Або  навпаки -  байдужості, презирства і недовіри? Кожен має право на своє ставлення до дітей-сиріт, але працівники і волонтери нашого фонду мають велике бажання стати друзями для цих дітей і вплинути на їхні долі, тому що «діти, яких не люблять, стають дорослими, які не можуть любити» (П. Бак).